Актуальні питання практики

Землі для ОСГ та під господарськими будівлями і дворами

Відповідно до ст. 33 ЗКУ земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Тобто, придбані у фізичних осіб земельні ділянки для ОСГ можуть використовуватись для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення. Такі земельні ділянки підлягатимуть оподаткуванню єдиним податком четвертої групи, якщо вони включені до складу сільськогосподарських угідь, які є об’єктом оподаткування.

Згідно пп. 14.1.123 п. 14.1 ст. 14 ПКУ землі під господарськими будівлями і дворами – це несільськогосподарські угіддя. За п. 2 ст. 22 ЗКУ несільськогосподарські угіддя (такі, як землі під господарськими будівлями і дворами) відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

Крім того, до земель сільськогосподарського призначення відносяться сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до п. 292-1.1 ст. 292-1 ПКУ об’єктом оподаткування для платників єдиного податку 4-ї групи є площа с.г. угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності с.г. товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Як бачимо, за нормами ПКУ нес.г. угіддя (такі, як землі під господарськими будівлями і дворами) не є об’єктом оподаткування ЄП 4 групи, оскільки вони не включені в жодну з п’яти оподатковуваних категорій земель (рілля, сіножаті, пасовища і багаторічні насадження, землі водного фонду).

 


Коментарі