Актуальні питання практики

Заміна ліцензування зберігання пального на декларування

24.10.2019 р. у ВРУ внесено проект Закону № 2248-1 «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо ліцензування зберігання пального».

Стаття 1. … місце зберігання пального – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або резервуари, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, крім резервуарів для зберігання пального безпосередньо в обладнанні, пристрої;

роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки (крім відпуску пального власнику такого пального) та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;

Єдиний державний реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання,  оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) – перелік суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій або декларують місця зберігання пального, що використовується для потреб власного споживання.

Стаття 15. … Оптова торгівля пальним та зберігання пального (крім пального, яке використовується виключно для потреб власного споживання і не реалізується третім особам) здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб’єкт господарювання має право без отримання ліцензії зберігати пальне, яке використовується виключно для потреб власного споживання і не реалізується третім особам, а також для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах, в місцях зберігання пального.

Суб’єкт господарювання має право без отримання ліцензії зберігати пальне, яке використовується виключно для потреб власного споживання і не реалізується третім особам, зобов’язаний подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларацію про зберігання пального.

Форма декларації про зберігання пального затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та забезпечує реалізацію державної податкової політики.

У декларації зазначається такі дані: 

для юридичних осіб – найменування, код ЄДРПОУ, для фізичних осіб – суб’єктів господарювання – прізвище, ім’я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті), для спільної діяльності без створення юридичної особи - найменування, код ЄДРПОУ особи, відповідальної за ведення обліку спільної діяльності);

адреса місця зберігання пального адреса (область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку/офісу);

об’єм місця зберігання пального, в якому зберігається пальне. 

Одне місце зберігання пального може бути задекларовано виключно одним суб’єктом господарювання. Один суб’єкт господарювання може зареєструвати одне і більше місць зберігання пального.

Суб’єкти господарювання не декларує зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Дані з декларацій про зберігання пального вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику в окремий розділ Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.

У разі зміни відомостей, зазначених у поданій декларації, суб’єкт господарювання протягом семи робочих днів подає декларацію про зберігання пального, в якій відображаються відповідні зміни.

Відповідальність за достовірність даних, вказаних у декларації, несе декларант.

Стаття 17. … До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

зберігання пального з порушенням вимог статті 15 цього Закону в місці зберігання пального, якщо місткість незадекларованого місця зберігання пального перевищує: 

5 кубічних метрів, – 1000 гривень;

20 кубічних метрів, – 10000 гривень;

60 кубічних метрів, – 200000 гривень;

200 кубічних метрів, – 500000 гривень;

оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

 


Коментарі